НОВИЙ САЙТ

З 8 по 14 січня 2014 року в Грузії Міжнародний центр інтеграції та розвитку проводив тренінг на тему «Спільне споживання». Ця подія була організована в рамках програми «Молодь в дії», за допомогою якої Європейська Комісія прагне поширення ідей міжкультурного діалогу, толерантності й солідарності як в так і за межами Європейського Союзу. Вона ставить своєю метою руйнування стереотипів і забобонів, й створення суспільства, заснованого на взаєморозумінні й повазі, що сприятиме розвитку громадянського суспільства й посиленню демократичних процесів у країнах Східної Європи й Кавказу.

Протягом тижня молодь з України, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Чехії, Франції, Італії й Іспанії слухала інформацію про те, як можна обмінюватися речами, знаннями та послугами.

Спільне споживання – це економічна модель, заснована на спільному використанні товарів і послуг, обміні замість покупки й оренди замість володіння. Ця модель заснована на ідеї, що деяким людям зручніше платити за тимчасовий доступ до продукту, ніж володіти цим продуктом. Концепція спільного використання виникла не на порожньому місці і має свою історію. Її прикладами є і бібліотеки, і так звані «блошині ринки», прокати автомобілів і спортивного спорядження і т.д. Особливістю сьогоднішнього витка еволюції «індустрії прокату» є те, що все частіше контакт відбувається не між споживачем і якою-небудь організацією, а між приватними особами. Мережа Інтернет тільки прискорила цей процес і значно спростила обмін.

Якщо ви приїхали в незнайоме місто, вам необов’язково зупинятися у готелі, звертатися у прокатну компанію в пошуках локального засобу пересування, користуватися послугами екскурсійного бюро. У сучасної людини є доступніша альтернатива. У багатьох містах США і Європи вже є люди, готові здати вам власні квартири, позичити свій автомобіль чи велосипед та познайомити з містом. У свою чергу, доки ваше власне майно простоює вдома, ви можете трохи підзаробити, запропонувавши його в користування тим, хто цього потребує.
Таким чином, у світі немає безкоштовних речей, але є речі, які можна отримати без грошей, просто запропонувавши щось для обміну.

Ірина: «Під час тренінгу учасники не лише слухали лекції, але й виконували практичні завдання. Одним із перших таких завдань було встановлення автентичного зв’язку з місцевими жителями. Командам видали список запитань, які слід поставити жителям села, а також перелік завдань. Зокрема, треба було чомусь навчитися у місцевих жителів та чомусь навчити їх, обмінятися дрібничками, запропонувати волонтерську допомогу.

Ще одним із завдань було планування подорожі до будь-якого місця на нашій планеті. Команди мали створити проект такої мандрівки, визначивши наперед усі витрати на проїзд, харчування та проживання. Саме таким чином ми вчилися економити гроші на поїздках, використовуючи концепцію спільного споживання. Зокрема, учасники дізналися про те, що на різноманітних інтернет-ресурсах можна знайти безкоштовне житло (couchsurfing.org) або забезпечити себе дешевим проїздом (blablacar.com).

Однією з найцікавіших подій була організація живої бібліотеки. Її суть полягає в тому, що є люди-книжки, які проводять міні-лекцію з теми, у якій вони добре обізнані, а читачі самі обирають, яку «книгу» читати. Живе спілкування є набагато ефективнішим, ніж просто читання книг, взятих у бібліотеці чи знайдених в Інтернеті. Людині можна задавати запитання та отримувати на них відповіді.»

Аліна: «7 січня – Різдво…звичайно більшість родин збираються разом за святковим столом, але тільки не четвірка відважної молоді, сповнена ідей до майбутньої подорожі, чекає в аеропорту на свій рейс...

Тож, розповімо куди й навіщо вони збираються. На щастя, зараз діє велика кількість програм, за якими молодь має можливість відкривати світ та пізнавати людей різних національностей. Цього разу відбувався молодіжний тренінг у сонячній Грузії, де зібралися представники 8 країн: Франції, Італії, Іспанії, Чеської Республіки, Грузії, Азербайджану, Вірменії та України.

Усіх об’єднала тема проекту "Collaborative consumption, the new tool for youth work", тобто "спільне споживання", що передбачає створення нового формату економіки, знаходження шляхів використання спільних речей, обмін досвідом, coworking.

Чесно кажучи, ніколи не могла б подумати, що колись опинюсь у маленькому грузинському селищі десь високо в горах і проведу там цілий тиждень у компанії щирих іноземців. То була неймовірна пригода у моєму житті, ми зустріли стільки цікавих особистостей зі своїми поглядами на життя, які дещо відрізняються від звичних нам – українських. Всі учасники дуже відкриті люди, готові поділитися своїм досвідом, допомогти в якихось ситуаціях.

Кожного дня під час тренінгу ми придумували ідеї створення нових проектів, можливо деякі з них не зовсім легко впровадити в реальне життя, але ж потрібно з чогось починати. Важливою частиною було моделювання ситуацій, щоб ми робили, аби таке сталося в реалі. Наприклад, як спланувати поїздку для 5 жителів з різних країн так, щоб усім було зручно дістатися місця призначення, і витрати при цьому якнайменше коштів.

Чи ви колись проводили танцювальний флешмоб на дорозі, спиняючи великі фури?! Повірте, і без цього не обійшлось – такий драйв!

Ще був цікавий день, коли ми мали познайомитись з місцевим населенням та дізнатися більше про їх стиль життя, звичаї, т.д. І, де ж як не в Грузії живуть найгостинніші люди. Нас запросили до свого дому, навіть провели на кухню, де ми й випробували себе в приготуванні хінкалі=)

А поїздка в Гудаурі (гірськолижний курорт) мабуть нікого не залишила байдужим. Це таке нереальне відчуття, коли підіймаєшся майже на самий вершечок світу і споглядаєш на могучий Кавказ…аж дух захоплює!

На культурних презентаціях занурювались в атмосферу тієї чи іншої країни з піснями, танцями та, звісно, традиційною їжею)

 Взагалі, ще купа спогадів, про все й не напишеш, можу лише порадити брати участь в таких проектах, бо й за рік життя вдома не отримаєш такого досвіду як там всього за тиждень! Після такого з’являється натхнення творити щось нове, ніби відкривається друге дихання.

Дякую усім-усім;) Грузія - неймовірна країна, яка залишиться у моєму серці назавжди…»

Андрій: «Минулого місяця, за допомогою "Європейського клубу", я відвідав Грузію. Головною метою подорожі був тренінг "Sharing is caring",на який мали прибути команди представники 8 держав: Італії, Франції, Іспанії, Чехії, Вірменії, Грузії, Азербайджану та власне України. Тож українська команда,у вигляді трьох юних кобіт та мене самого, восьмого січня вилетіла рейсом Київ-Тбілісі. З "Серця Кавказу"(так називають столицю Грузії) нас чекала двох-годинна подорож на мікроавтобусі,безпосередньо до котеджу у горах-де був запланований тренінг. Що до мене,то мені не знадобилося багато часу на те, щоб зрозуміти на землі якого доброго,гостинного та щирого народу я знаходжусь. Але на превеликий жаль нас чекали не найкращі умови: не завжди тепла вода у душі, не найкраща їжа та відсутність wi-fi (який начебто зламали росіяни,що були там до нас). Мушу сказати, що на скарги часу не було зовсім. Кожен день ми присвячували близько десяти годин тренінгу, на чолі якого були грузинка Наталі та іспанець Карлос. Головною ідеєю заходу,було обговорення того, що людина може отримувати багато речей та послуг або безкоштовно, або за символічні ціни – головне бути готовим допомогти ближньому. Більшість часу учасники проекту ділилися досвідом, показували свої проекти, вчилися працювати в команді. Два вечора було присвячено культурі країн-учасниць. Варто згадати, що українське сало та горілка прийшлося європейцям до смаку. Я познайомився з багатьма кльовими і цікавими людьми з різних країн світу, спілкувався з ними-розповідав по життя у сьогоденній Україні. Закінчився наш проект екскурсією до Тбілісі, міста сучасного, але такого, що ретельно зберігає традиції таємничої, вільної Грузії».

Тетяна: «Сейчас, после того как прошло уже более 3 недель, можно с чистой головой разобраться, что же это был за тренинг, когда все яркие эмоции улеглись, прошла  эйфория от путешествия, новой страны, новых людей.

Наверное, самым  ярким  впечатлением  от тренинга стало то, насколько всё же отличается наше сознание, мысли и жизнь украинцев, от жизни людей из Европы. Они намного проще относятся к деньгам, к путешествиям, и вообще ко всей жизни в целом ) Все люди, которые были на тренинге были очень открыты, дружелюбны , и за тот малый срок, что мы были вместе, мы стали очень сплочённой командой, в которой никто не чувствовал себя чужим или ненужным, все  интернациональные границы  стёрлись. Не было украинцев, испанцев, грузин и так далее, были просто люди, такие похожие и такие разные одновременно.

Тренинг. Раньше я никогда не принимала участие в подобных мероприятиях, и честно говоря, мало представляла, что же меня ждет впереди, в Грузии. На протяжении всех дней, что мы там были, мы каждый день открывали что-то новое для себя, меняли свои сознание и восприятие окружающего мира, он становился проще и открытей  с каждым днем. Было поднято много тем  по поводу совместного  потребления, CouchSurfing, BlaBlaCar и о многом другом, что облегчает жизнь современного человек, которые делают путешествия  более доступным для среднестатистического человека, без млн за плечом   ))

Это не было похоже на лекцию, которые все привыкли видеть в  университетах, эти скучные час двадцать, которые хочется, откровенно говоря, просто удавиться от скуки. НЕТ! Это было очень весело, интерактивно, постоянные конкурсы, песенки (тупые, но такие веселые и милые). Всё это помогало воспринимать информацию легко, не загружаясь при этом, во время этого происходит невероятная встряска мозгов. Много лишнего просто отскакивает в неизвестном направлении, на что-то начинаешь смотреть совсем по-иному, и как здорово, когда непонятные ранее вещи видишь в совсем другом цвете.

Всё это оставило неизгладимое  впечатление от тренинга, от той недели, которая изменила, чуть-чуть, но всё же, поменяла мое сознание и восприятия окружающего мира ))»