10:37 «Не вся інформація є правдива» (с) В Комсомольську та Кременчуці розпочалися тренінги з медіа-освіти. | |
|
Ура-ура, Кременчук розпочав активну фазу проекту «Справа. Вголос». Хоча перший тренінг з циклу пройшов у Комсомольську (ближньому місті). Але пройшов успішно. Тож як все було?
Перший тренінг в рамках проекту «Справа. Вголос» відбувся 19го жовтня в Комсомольській ЗОШ № 2. А 20го жовтня відбувся тренінг для учнів кременчуцької ЗОШ № 27 в Просторі Ідей. Як виявилося, комсомольські учасники були з різних шкіл й не дуже знали одне одного, тож процес знайомства трохи затягнувся. І хоч підлітки довго обирали влучні картинки з журналів, які б описали їх як особистість, було цікаво потім познайомитися з собакою, здоровою кашею та комсомольським Іваном Дорном.
Кременчужани ж були всі з однієї школи, й навіть з одного класу. На етапі знайомства в Комсомольську виявилося, що хтось має досвід публікацій у шкільній газеті, а хтось не любить журналістику, але сміливо вирішив кардинально перевернути своє враження про неї. На обох тренінгах звучали бажання навчитися знімати «класні відоси» та обробляти фото, жага до нових знань та розуміння, що ж таке журналістика. Приступивши до сенсовної частини тренінгу, групи обговорювали власне уявлення образу сучасного журналіста, його характеристики і вміння. Вийшло, що комсомольський журналіст – це розумна, активна, комунікабельна, цікава, допитлива, креативна й трохи нахабна людина, яка чітко формулює думки й доносить інформацію, швидко бігає й думає, питає й пише, має приємну зовнішність, круту зачіску, мікрофон/диктофон/камеру, хорошу дикцію, акредитацію, багату уяву, нотатник та модем з інтернетом.
А от журналіст з ЗОШ № 27 – це людина, яка жертвує особистим життям, часом, родиною, щоб дістати нову інформацію для інших (не тільки серйозну, але й дозвільну), вміє говорити з людьми, працює з текстами, виступає проти корупції, каже правду й дотримується певних журналістських правил, тобто не використовує отриману інформацію у власних інтересах. Після цього говорили про джерела інформації, які використовуємо, власне, ми самі, та яким довіряємо. За допомогою класичної, але трохи трансформованої, казки про Червону Шапочку, молодь намагалася скласти новину з інформації, отриманої з різних джерел. Розмовляли про часткове представлення інформації, вирваної з контексту.
Цікаво, що молодші школярі дуже активно обговорювали подання часткової інформації, її правдивість і не правдивість. А найважчим елементом 1го тренінгу, як виявилося, було навіть не опанування мультми (інструменту донесення інформації), а процес думання над власними проблемами, які стосуються не тільки нас, а ще й інших людей. Комсомольчани вагалися між проблемою вибору професії та несучасністю школи, а кременчужани обирали між проблемою насильства у суспільстві (і конкретно в школі) та забрудненням міста. Врешті, Комсомольська молодь вирішила досліджувати проблему вибору професії, а кременчуцька ЗОШ № 27 – насильство. Сподіваємося, що у них все вийде! | |
|
| |
