НОВИЙ САЙТ

В Кременчуці фестиваль стартував вступною презентацією, під час якої глядачі переглянули фільм з серії "Герої нашого часу", а пізніше дискутували щодо походження, доцільності і необхідності прав людини. Стрічці "Правосуддя для Сєргея", переможцю правозахисного конкурсу DOCUDAYS, пощастило відкривати фестиваль в Кременчуці. Реакція глядачів на фільм виявилася суперечливою: дехто був просто шокований, хтось бачив у ньому "антиросійський підтекст", а інші з сумом визнавали власну неспроможність змінити ситуацію, і що фільм просто холодно констатує факт безладдя і беззаконня. А що найстрашніше - ніхто не може бути від цього захищений. Не можуть не вразити думки, висловлені на закритих майданчиках в школах. Іноді учні відверто заявляли про безсенсовність деяких фільмів. Наприклад, "Банзай! Шанхай!" взагалі не містить оптимізму, за який він був нагороджений спеціальним призом.

Закривати фестиваль в Кременчуці випало таким стрічкам як «Поза зоною досяжності», «Прибульці з космосу» та «Килимок». Остання стрічка, українського виробництва, що розповідає про знущання працівників міліції над безневинним, спонукала аудиторію до жвавого обговорення. Почавшись з висловлення емоцій, дискусія закінчилася практичними порадами, необхідними у разі порушення прав громадянина органами міліції.

Враження від одного з модераторів Ярослава Хоріщенка:
«Ми дивилися фільм «Авто*мат» - про молодіжний рух направлений на зменшення кількості автомобілів в місті і покращення умов для життя людей. В сюжеті фільму демонструється зародження цієї ідеї, ключові моменти та повсякденне життя героїв фільму. Після перегляду дехто з глядачів відверто висловлював своє невдоволення спираючись на аргумент « …їм європейцям більше робити нічого, чим турбуватись про кількість авто в центрі міста…». Що ж, кожен має право на свою думку якою вона не була. Це одне з прав дане нам від народження.
«Ринок» - один з найтяжчих фільмів котрі мені довилося бачити на фестивалі. Розповідь про двох жінок: одну з Індії котра настільки бідна, що хоче продати свою нирку і другу з Канади, нирки якої нещодавно відмовили. Режисер показує паралельно два життя, два нелегких життя які кожного дня борються за своє виживання.
Обговорення виявилося не менш цікавим за фільм. За вдалим збігом обставин один з глядачів був медиком. Він розповів про становище «ринку органів» в Україні. Про те, як в якості біологічного матеріалу використовують безпритульних, про існування яких мало хто здогадується, як будуються цілі корупційні схеми і ринки збуту. Також було підняте питання про використання спеціальних карточок в Україні, що дозволяють використовувати органи людини після її смерті. Більшість присутність погодилась з тим, що на даний момент, інновацію радше будуть використовувати в злочинних цілях чим для допомоги звичайним людям.
Кожна стрічка розповідала власну історію, демонструвала нелегке життя інших людей, задавала питання, відповіді на які знайти непросто. Ці фільми не розслабляли мозок, як це роблять звичайні «попсові» стрічки, а навпаки примушували звивини активно працювати і обдумувати сюжет.
Важко прощатись з фільмами, але будемо чекати наступного сезону!»

Отже фільми примусили людей задуматись над своїми життями. Адже з чого починається систематичне порушення прав? З того, що оточуючим стає байдуже. Тож, сподіваємось, Фестиваль допоможе подолати інертність наших глядачів. І чекаємо наступного сезону!
***

Дякуємо нашим партнерам за підтримку:
Управлінню освіти і науки виконкому Кременчуцької міської ради.
Європейському Клубу КрНУ імені Михайла Остроградського
Кременчуцькому ліцею № 4
Кременчуцькій гімназії № 5 імені Т.Г. Шевченка
Галереї QБ
Кременчуцькій Станції юних техніків

Мандрівний фестиваль Docudays UA-2011 відбувається за підтримки:
Національного фонду підтримки демократії (США),
Фонду сприяння демократії Посольства США,
Міжнародного фонду «Відродження»,
Movies that Matter,
Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) UNICEF. 

Партнери:
Державне агентство України з питань кіно,
Польський Інститут у Києві,
Драгон Форум,
Всеукраїнська освітня програма «Розуміємо права людини».