НОВИЙ САЙТ

Тема лідерства часто здається заїждженою й неактуальною. Але в момент, коли потрібно знайти людину-лідера й вона (людина) не знаходиться, розумієш, що чогось в цій країні/громаді не вистачає. Тому надзвичайно актуальним виявився тренінг Leaders+, який відбувся у вірменському містечку Степанаван з 5 по 13 травня.

Цілий тиждень 32 молоді людини з 16 організацій з 9 країн Європи та Східного партнерства розмовляли про особисті й професійні якості лідерів, можливості лідерства й всякі інші речі.

Молодіжний тренінг був Leaders+ ініційований вірменською організацією «Stepanavan Youth Center» в партнерстві з Кременчуцьким інформаційно-просвітницьким центром «Європейський клуб» та Initiative Group Alpbach Armenia (Вірменія), CISV - Georgia та Student Youth Council (Грузія), ChangeLog (Україна), Youth Generation та CREATORII (Молдова), в TE IS Foundation  та Rogers (Угорщина), Team Work та Support for Youth Development (Румунія), NUR  та Recrear (Італія), TERRA DI MEZZO (TDM) 2000 (Мальта), Crossing Borders (Данія) й відбудеться за підтримки Європейської комісії в рамках програми ЄС «Молодь в дії».

Нижче наводимо враження учасниць тренінгу Вікторії Фешак та Василини Лемак, які дадуть можливість відчути атмосферу тренінгу і Вірменії:

Василина Лемак: «Маючи невеликий досвід участі в міжнародних програмах, я жодного разу не відвідувала тренінгів, які б настільки ефективно були організовані та просякнуті принципами неформальної освіти. Отримавши чудову нагоду взяти участь в тренінговому курсі Leaders+ від Програми Ерасмус+, протягом дев’яти днів я навчалась, навчала та весело проводила час в місті Степанаван, у Вірменії.

Тематика тренінгу полягала в підготовці учасників організації інтернаціональних молодіжних обмінів, як то кажуть, «від А до Я», в рамках програми Європейського Союзу Erasmus+. Наповнення програми даного тренінгу включало різні аспекти процесу підготовки та впровадження міжнародного обміну, які можна умовно об’єднати в такі теми:

- розвиток лідерських якостей;

- застосування неформальної освіти;

- робота з групами;

- особливості Програми Ерасмус+

- підготовка документів для подачі проекту на розгляд Європейської Асоціації;

- особливості підготовки проекту, зокрема програми молодіжного обміну та інше.

Всі заняття проходили в інтерактивній формі, відповідно активну участь брали всі учасники тренінгу, що створювало позитивну динаміку в групі та хорошу атмосферу для засвоєння інформації та обміну досвідом. В разі, якщо групова динаміка спадала, тренери завжди мали в запасі вправи для активізації групи, а згодом і самі учасники брали ініціативу в свої руки та проводили різні енерджайзери.

В процесі роботи кожен мав можливість висловити власну думку та почуття, а також поділитися досвідом. Зокрема, в кінці дня ми могли відрефлексувати в малих групах все, що переживали і навчились за день та як почуємось в результаті.

Цікавими були й культурні вечори, на яких учасники тренінгу представляли особливості їхньої культури. Я особисто дізналась дещо цікаве про кожну з країн-учасників: Грузію, Вірменію, Італію (Сардинію), Румунію, Угорщину, Молдову, Білорусію та Мальту. Разом з тим, ми достойно представили Україну, зробивши наголос на традиціях нашого народу та подіях, які відбулись цієї зими. Але ми не оминули увагою і українську кухню, тож особливістю нашого представлення було не лише частування, але майстер-клас по ліпленню вареників. Всім було весело і цікаво це робити, а ми були задоволені процесом і результатом.

Говорячи про те, з чим я повернулась з цього тренінгу – то можу певнено сказати, що здобутків для себе вбачаю багато. Я особисто отримала новий досвід роботи в інтернаціональній групі, а разом з тим і знання про програми, які для мене цікаві та корисні для особистісного й професійного розвитку. Я дізналась більше про особливості підготовки та впровадження подібних проектів, що теж є необхідним для здійснення моїх планів в цьому напрямку.

Ще одним величезним здобутком для себе я вважаю те, що я мала можливість спостерігати за роботою чудової команди тренерів та вчитися від них, питати та обговорювати особливості підготовки та роботи тренера з інтернаціональною групою. А також, що важливо для мене – я знайшла хороших людей, які в майбутньому ймовірно стануть моїми партнерами в подібних проектах, які ми вже разом плануємо. В той же час, все вищеописане надихає на роботу та активність, на діяльність для розвитку особистісного та інших молодих людей в Україні.

Я щиро вдячна Вам за те, що ви подарували мені можливість поїхати на цей тренінг та отримати навіть більше, ніж я очікувала! Бажаю Вам більшого розвитку та процвітання, відповідальних працівників та хороших учасників проектів! Всього Вам найкращого! Надіюсь на подальшу співпрацю як в рамках міжнародних проектів, так і локальних – по Україні!»

Вікторія Фешак: «Перетнувши піший кордон Вірменії, нас миттєво огорнув культурний шок, який супроводжував нас аж до останнього дня перебування.

-Арсен?, - з надією звернулись двоє дівчат з України до молодого ділового чоловіка, ще досі не оговтавшись від дороги і пригод, які вже за кілька годин трапились з ними. На щастя, потрапивши, куди треба, Я, Вікторія, та Василина, обоє дівчат із західної України і Українського католицького університету, зайшли у чи не єдиний готель невеличкого пострадянського постраждалого містечка Степанаван, де і відбувались усі наступні нові відкриття та здобувались все потрібніші досвіди.

Вже з першого знайомства з усією командою молодих й амбіційних людей, які приїхали з восьми різних країн, ми зрозуміли, що тренінг буде незабутнім та зробить вагомий внесок у нашу працю і обумовить майбутні великі чи малі наші звершення. Мотивовані та натхненні, допитливі й повні очікувань учасники, енергійні та життєрадісні тренери створили саме таку атмосферу, яка була найбільш сприятливою для плідної й ефективної роботи.

Дев’ять днів – начебто зовсім мало, але щодня нам здавалось, що ми щонайменш подорослішали, а головне – засвоїли щось дуже важливе і саме те, що було нам так потрібно на даний момент. У нас був щільний графік, однак заняття були настільки цікавими й активними, що час летів непомітно. Мабуть, найбільшою перевагою таких тренінгів є неформальні методи навчання, яким ми, власне, приділяли багато уваги. Не менш цікавими, а, основне – корисними, були для нас знання про особливості програми Erasmus+ та різноманітні молодіжні обміни (Youth Exchange). Власне, однією з цілей проекту – було заохотити нас до реалізації нашого власного Youth Exchange та інших соціальних проектів у нашій країні. А для цього ми розглядали та аналізували, якими якостями повинен володіти лідер та лідер групи, як будувати команду, як долати міжкультурні стереотипи, усувати конфлікти та перешкоди, як генерувати нові креативні та інноваційні ідеї і, звичайно, як пройти крізь усі аплікаційні етапи, вміло подавати свої ідеї на папері та якісно й переконливо будувати програму проекту. Усі ці знання й навички ми отримували в цікавий інтерактивний спосіб, де кожен прикладав усіх зусиль, усякий був включений у роботу на усі 150% й усі намагались взяти та віддати якомога більше. Не було й миті, щоб стало нецікаво чи просто нудно – в цьому безумовна перевага неформального методу навчання, де в центрі уваги знаходиться не особа лектора, а самі учасники.

Окрім вищезгаданих знань й умінь, ми отримали унікальний міжкультурний досвід. Представлення країн та їх традицій відбувалося не лише на присвячених для цього вечорах, а щохвилини, коли ми могли бачити неповторні риси й особливості цих культур у кожному носієві, тобто учаснику. Коли ж на міжкультурному вечорі прийшла наша з Василиною черга демонструвати Україну, ми не довго думаючи, вирішили заспівати «Пливе кача» під один короткий, однак промовистий фільм подій зими 2014 року. Після виконання цієї пісні, не в одного учасника виступили сльози, а інші глибоко проявили повагу та розуміння до нашої ситуації, яка не залишила нікого байдужим. Ми не воліли надовго тримати таку мінорну атмосферу, тому вже за кілька хвилин усі учасники мали змогу скуштувати наші вареники, які ми щойно зварили і, головне – спробувати зробити їх самим, адже ми провели для цього унікальний майстер-клас.

Звичайно, завдяки старанням, як і досвідченим тренерам, так і мотивованим й амбіційним учасникам, за такий короткий проміжок часу нам вдалося стати справжньою командою і, цілком ймовірно, потенційними майбутніми інтернаціональними партнерами. Безсумнівно, що кожен повернувся додому з новими ідеями та намірами та, особистісно й професійно зрісши, готовий до нових викликів. “Think global, do local” – тепер щоранку собі повторюю.»