Вітаю Вас, Гость
Головна » 2014 » Листопад » 24 » Docudays weekend & SEE U SOON
23:08
Docudays weekend & SEE U SOON

Підійшов до кінця Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA в Кременчуці. Останні 2 дні цьогорічного фестивалю були дуже насичені й яскраві. За ці 7 днів ми переглянули 18 стрічок, а на наших 30 показах побували більше 730 кременчуцьких, комсомольських та олександрійських глядачів. Чим запам’ятався вікенд? Живою бібліотекою, ніччю кіно та лінивими недільними показами.

 

До суботи ми готувалися довго. Шукали героїв Живої бібліотеки, вели переговори й налаштовували на довіру, розказували всім про ніч кіно й щиро запрошували долучитися. Почалося все зі створення креативного а-ля бібліотечного простору з вазонками квітів всюди й трансформацією виставки карикатур «Є інша сторона Європи!» презентованої майже класично (на шнурках та на стелі) в об’ємні геометричні фігури кубічної й призмоподібної форми в Просторі Ідей. За доброю традицією вчасно прийшли «книги» та журналісти. Каталог книг налічував 6 книжок: «Мусульманин», «Мусульманка», «Греко-католик», «Представник ЛГБТКІ-спільноти», «Екс-ув’язнений» та «Екс-міліціонер» (який трохи спізнився через обласні збори Правого сектору й не знайшов свого читача). Назвати нашу Живу бібліотеку багатолюдною було важко. Але за 3 години «книги» все ж таки встигли поспілкуватися між собою й поділитися знаннями й поглядами з читачами. Якісь з читачів навіть затрималися на годину довше в нашій бібліотеці.

Більше світлин в групі - https://vk.com/prostir_idey

Відео від Кременчуцького Телеграфу (матеріал повністю - http://www.telegraf.in.ua/kremenchug/2014/11/22/zhivaya-biblioteka-v-prostore-idey_10041390.html)

А одночасно з Живою Бібліотекою в кременчуцькому Просторі Ідей відбувалися кінопокази в Комсомольській публічній бібліотеці. Ось такі відгуки однієї з місцевих організаторів-модераторів: «Організовуючи перегляд в лекційній залі публічної бібліотеки, ми не знали попередньо кількість майбутніх глядачів і їх вік, тому глядацька аудиторія була неоднорідною. Ми переглянули 3 короткометражки «Ліза, ходи додому!», «Полум’яні голоси», «Рілля». 

Перед кіносеансом наш модератор Антон Чупин запитав присутніх, що вони знають про права людей, їх обов'язки й хто порушує їх права. З'ясувалося дивним, що обов'язків у людини немає, а її права може порушити тільки держава.

Очікувано, що перший фільм про маленьку дівчину зворушив душу кожного глядача. Хоча участь у обговоренні не приймали всі, але відрізнити добре від поганого було не важко, деякі з присутніх дорослих змогли пояснити, навіщо режисер так багато показала нам епізодів на природі з Лізою, що вона ототожнює себе з равликом, який може сховатися завжди у мушлі.

Другий фільм про ізраїльтянина ефіопського походження, який вміє писати й читати реп змогли зрозуміти не всі: з'ясувалося було складно читати титри з дальніх рядів, особливо коли текст збігався з білим фоном. Але не тільки дорослі, а й деякі підлітки висловились, що розуміють проблеми расизму, хоча й особисто не стикалися з таким у нашому місті.

Останній фільм про протести студентів у Канаді було легко дивитися багатьом глядачам, хоча висловити "й що це значить?" було важко, бо як такого фіналу у фільмі глядачі не побачили, бо й головна героїня не відповіла для себе на багато питань. Але глядачі, ті що були присутніми на всіх фільмах і подискутували відзначили, що фільм вимагає подумати деякий час, поносити в собі, щоб виробити своє ставлення».

Ніч кіно того ж дня, 22го листопада, розпочалася стрічкою «Кіноплівка» про зникаючу професію кіномеханіка. Глядачі різної вікової категорії й статусу сприйняли цю чорно-білу замальовку, як вступ/пролог до ночі кіно, й тривалих обговорень кінематографічних засобів та проблематики фільмів. Другим фільмом ночі стала гарна філософська історія відносин польського фотографа Тадеуша Рольке зі своїм учнем Міхалом. Стрічка «Щоденники подорожі» не залишили байдужих, зала аплодувала. Діалог між генераціями про мистецтво фотографії, жінок, здоров’я, навчання, професійну етику та сама подорож надихнув на розмову про все вищеперераховане, й про права людини (де ж вони там?), прагнення до щастя та можливість проявляти світлини у місцевому фонтані. Після цього дивилися «Вегас» та «Непал форева». Перша стрічка спровокувала бурне обговорення системності, рівних можливостей та стьобу над американською мрією. А ще зачепили тему підкорення за власним бажанням, не вміння сумніватися та відмовляти, починаючи зі школи й всієї системи освіти. Друга стрічка ж викликали в аудиторії сміх і сумніви щодо справжнього документального підґрунтя фільму й адекватності головних героїв комуністів в «ред демонстрейшн енд манфістейшн дресес». А на останок бурні овації. Після цього фільму школярі розійшлися й обговорення стали довшими й змістовнішими. Дивилися «Рілля», «Таксі для двох», «Ліза, ходи додому!» та «Кафе «Вояж». Розмовляли про революції і протести, про втрату особистості, про програмування власної долі, про те, як поведінка впливає на нас і наше майбутнє, про батьків, причини та витоки алкоголізму, про розчарування від життя та віру в краще. А ще порівнювали враження від обговорень в різних глядацьких аудиторіях. Доволі тепла атмосфера, чай, кава та смачне печиво допомогли протриматися найстійкішій аудиторії до 3ї ранку.

А в неділю, 23го, в нас знов були покази! В цей день тільки два. Вдень в Центральній бібліотеці для дорослих разом зі спілкою поетів «Калина» дивилися фільм «Амосов-Сторіччя», а ввечері в Просторі Ідей переглядали фільм майже про наше місто «Останній лімузин». Глядацька аудиторія показу в бібліотеці складалася переважно з поетично-налаштованих старших людей. Але були й наші постійні молоді глядачі. Фільм про генія сучасності звісно вразив до сліз. Але не хотілося сліз, хотілося поговорити зі старшим поколінням про права людини. Треш почався після простого питання: «Що для вас права людини?». Хтось цитував Фрейда й казав, що люди не готові до свободи, бо свобода – це відповідальність. Хтось гнівно стверджував: «Майдан – это наш стыд!». Хтось намагався захиститися від «нападу» й задавав зустрічне питання: «А шо ви думаєте про це?». Хтось стверджував, що радянська система – найкраща в світі й вона гарантувала право на труд, а за тунєядство карали. Молодь намагалася донести ідею, що радянська система побудована на патерналізмі й виховувала рабів. Хтось зі старших підтримував, а хтось намагався придавити своєю кількістю років (й ніби життєвим досвідом) та казав, що нема роботи й галіма держава. А що з тим робить?... Хто зна. Було цікаво :)

Останній вечірній показ в Просторі Ідей був дуже і дуже не велилюдним. Були постійні глядачі та організатори. Спільним покликом душі глядачам схотілося показати стрічку про російський завод-гігант ЗІЛ власникам й працівникам кременчуцьких заводів, які досі вірять у власну направленість і співпрацю з Росією. Аудиторія була в захваті, як на прикладі одного заводу можна було показати реальність більшості радянських заводів: не ергономічність, не ефективність. Деяким глядачам, які були на денному показі в бібліотеці, згадалася дискусія про право на труд.

Замість висновку. Декілька разів глядачі зазначали, що вже були на документальних фільмах й не залишилися враженими, а цей фестиваль – змінив їх погляд на фільми. Можливо нам лестили, але так багато разів дякували за те, що ми робимо, що стало приємно. Ми стільки разів за цей тиждень розмовляли з людьми про те, що права людини – це відносини людини і держави, й про ГІДНІСТЬ, що хочеться сподіватися, що хоч одна людина над тим задумається й почне щось міняти в собі й навколо себе. Сподіваємося, що наступного року буде ще цікавіше, велелюдніше й ефективніше.

* * *  

ХІ Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини в Кременчуці реалізується Кременчуцьким інформаційно-просвітницьким центром «Європейський Клуб» спільно з Управлінням культури і туризму виконкому Кременчуцької міської ради, Центральною бібліотекою для дорослих імені О.М.Горького, Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського, Олександрійським районним будинком культури, Олександрійським училищем культури, Кіноклубом «Відкрий очі», Центральною публічною бібліотекою для дорослих, м. Комсомольськ, громадською організацією «Центр розвитку дитини і сім’ї «Родіс».

11 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбувається в Україні за підтримки уряду Швеції.

Партнери: Державне агентство України з питань кіно, Міжнародна мережа кінофестивалів з прав людини, фестиваль Movie that Matter.

Організатори фестивалю Docudays UA: Українська Гельсінська спілка з прав людини, громадська організація «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя і здоров’я, громадська організація «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

 
Переглядів: 810 | Додав: CUPitoshka | Рейтинг: 5.0/1