Радіо Простір
Меню сайту
Наші партнери
Статистика
Головна » 2009 Березень 29 » " Я смертельно хворий живими..."
13:08 " Я смертельно хворий живими..." | |
|
Чому? Вічне питання......Чому люди, розумні істоти, вбивають себе??? Чому не цінують життя? Чому вони обирають штучну насолоду замість щирої радості? Чому людям так важко зрозуміти, побачити, що вони грають у війну – кінець якої вже передбачений - смерть. Нещодавно відбувся захід присвячений Міжнародному дню боротьби з наркоманією, який підготувала група з п`яти учасників проекту «Кіноальтернатива» Ця група представила декілька короткометражних фільмів, якими вони намагалися розкрити суть теми вечора. Перша стрічка під назвою «Вінсент. Хроніки героїнщика» показала нам історію життя парубка, який пройшов шлях від незалежної, здорової, життєрадісної людини до повної залежності від наркотиків. Фінальною реплікою фільму стали такі слова головного героя:” Я існую, а не живу”. Після перегляду всі присутні активно ділилися враженнями, думками, щодо наркоманії: чи винна та людина, що добровільно стала наркозалежною? Як можна допомогти їм, та взагалі чи є потреба в цій допомозі? Доречним був виступ соціального працівника Центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді міста Кременчука Катерини Слинько. Вона зазначила, що не потрібно відвертатися від наркозалежної людини та дала деякі поради щодо допомоги їм, а саме : «Якщо людина бажає звільнитися від залежності, то допоможіть їй, але якщо вона згоджується з таким життям, то скільки б ми не намагалися її відгородити від наркотиків, це все буде безрезультатно». Одним із учасників збору було висловлено думку про те, що частіше наркоманами стають люди із неблагополучних сімей, а їх діти не бачать гідних авторитетів, вони не знають до чого прагнути і зі своєю слабкою силою волі легко піддаються негативному соціальному впливу..  Наступний фільм був «Божі діти Америки» режисера Спайка Лі з циклу «Невидимі діти» , який засуджує несприймання суспільством хворих людей на СНІД. Але чи є ця поведінка правильною? В кожній людині закладено інстинкт самозбереження і тому зрозуміло, що під приводом страху вона прагне захистити себе, своїх рідних і близьких...Та недостатні знання про цю хворобу призводять до відмежування суспільства від хворих на СНІД. Як зазначив соціальний працівник, є три шляхи передачі СНІДу: від матері до дитини, статевим шляхом та через кров. Байдужість, прагнення відокремити від себе таких людей, призводить до зворотної реакції, яка підштовхує до божевільних вчинків....доречно згадати слова з вірша Василя Прозорова, вокаліста групи ТОЛ, який влучно побачив їхній стан: Я смертельно болен живими..
я живу ради смерти и боли, у кого что спросить я не знаю.. я смертельно болен, я знаю! Чи знайдеться живий вогник в наших душах, щоб зігріти ,підтримати і не відвернутися від цієї проблеми? Чи зможемо ми «нагодувати душу страждальця»? На ці питання ми особисто повинні дати відповідь.... Така була цікава та актуальна тема кінозустрічі, яка дала можливість для багатьох роздумів, та підстав змінити в собі ставлення про наркоманію, та хворих людей на СНІД. Хочеться , щоб все наше суспільство було обізнане в цьому питанні...та правильно поводила себе у відповідній ситуації. З нетерпінням чекаємо наступної зустрічі в проекті «Кіноальтернатива». Aнна Шпильова, Олена Бабич | |
|
| |
Європейський клуб КрНУ Остроградського © 2006 - 2024
