|
Ставши регіональним партнером Всеукраїнської кампанії «Толерантність як шлях до Європи» Євроклуб КДПУ імені Михайла Остроградського провів низку заходів, спрямованих на поширення ідей толерантності та взаємоповаги серед молоді: • Конкурс малюнків серед учнів дитячої художньої школи.
• Виставка робіт переможців конкурсу малюнків.
• Демонстрація короткометражних роликів на тему толерантності.
• Вистава за п’єсою А.Кареліна «SMS (Save my soul)».
• Дослідження рівня толерантності студентської молоді Кременчука (у опитуванні брали участь КДПУ, льотний коледж, педучилище, школярі).
• Перегляд та обговорення фільму «Догма».
• Вікторина-казка.
• Тренінг-семінар по толерантності.
• Свічкова хода.
Кременчуцьку частину кампанії завершувала Свічкова Хода, метою якої було привернути увагу якомога більшої кількості громадян до проблем терпимості та взаємоповаги. Найцікавішим етапом виявилася підготовка та інформування громади. Крім інформації про захід у навчальних закладах було використано можливості модного серед молоді Інтернет-ресурсу vkontakte.ru. До створеної події записалося понад 200 осіб. На форумі групи виникло надзвичайно жваве обговорення ідеї толерантності та самої ходи. Виявляється, проблема зачепила за живе багатьох. Когось страшенно цікавило, чи не є акція пропагандою (ну звичайно, є, за толерантність можна лише агітувати, а не примушувати), хтось турбувався, за чий кошт все це проводиться (мабуть, не читали опис заходу, де все було вказано), комусь здалося, що ми утискаємо своєю акцією російську мову (бо всі організатори спілкувалися українською), хтось пропонував допомагати сиротам замість ходи, комусь здавалося, що ідея невчасна. Навіть трохи страшно було, у що виллється усе обговорення під час самої ходи.
Нарешті настала година «Х». Зі свічками в руках усміхнені учасники акції крокували центральної вулицею міста – від площі Незалежності до площі Перемоги. На подив і радість організаторів ідею терпимості прийшли підтримати доволі багато студентів та учнів шкіл. Гурт людей зі свічками викликав неоднозначну реакцію у перехожого люду: від подиву та зацікавлення до сміху та підозри. Особливо пильні громадяни викликали навіть міліцію! Найдопитливіші звертались із питаннями, на які тут же отримували відповіді, а також бонус у вигляді емблеми-стікера.
На фініші прямо на Площі Перемоги на всіх чекала емблема кампанії – серце, що було намальоване крейдою на асфальті та гасло «Будьмо толерантні!». Через неоднорідність конституції та швидкості ходи час приходу учасників до кінцевої точки відрізнявся. Нарешті зібравшись, активісти за допомогою свічок «запалили» серце – його контур був виставлений вогниками. Лише одна завада стала на шляху – сильний поривчастий вітер постійно задував свічки, але ніхто не втрачав надії. І ось контур замкнено і свічки толерантності спробували освітити місто Кременчук!
На останок міліція ввічливо попросила стерти малюнок та напис з асфальту…. можливо, цей напис псував обличчя міста? Хтозна. Вологі серветки швидко зробили свою справу – серце зникло.
Ми прагнули зробити кампанію максимально відкритою і свободною. Так, саме свободною (від СВОБОДА)! Ми навмисне не намагалися «забезпечити участь», нам хотілося зібрати людей, яким справді небайдуже, як ми живемо, людей, котрі готові виражати своє ставлення до суспільно значимих ідей і сповідують європейські цінності. На 230-тисячний Кременчук їх виявилося близько 100… Світлана Овчаренко, Кирило Єкимов
|
