22:15 Жовта картка, мерці, побої, довіра та повага до міліціонерів… Фестиваль розпочато! | |
Ось і розпочато Мандрівний фестиваль
документального кіно про права людини, що вже вдруге завітав до Кременчука.
Перший специфічний показ, перші дискусії в рамках фестивалю, перші враження
2012… Перший показ в
рамках цьогорічного фестивалю був певною мірою поверненням до першого досвіду,
таким собі поглядом у минуле й приводом поговорити про наболіле: нахабство
правоохоронних органів. Глядачам був презентований фільм з минулорічної програми «Килимок» та
відео про Олександра Рафальського, незаконно засудженого до довічного
ув’язнення. Доповненням й, як вже здається, невід’ємним елементом вечору стала
акція «Молодь знає! Молодь контролює!». Організатор акції в Кременчуці Богдан
Чебанов відповідав на запитання аудиторії, давав корисні поради щодо власної
поведінки у випадку небажаної зустрічі з правоохоронцями. Кожен бажаючий
отримав «жовту картку» пам’ятку з короткою інформацією, як себе захистити від
міліцейського свавілля. Присутні мали можливість поділитися власним досвідом
спілкування з представниками міліції. Дехто з присутніх піддав сумніву факт
засилля міліцейського свавілля та
наголосив: «Якби ми дивилися кіно про міліціонерів-героїв, то зараз би
дискутували про те, які вони класні, а не навпаки». Та все ж таки більшість
присутніх виявляла недовіру до правоохоронців й не сумнівалися в їхній не
компетенції та нахабстві. Розмова про ці явища протікала невимушено й ніби сама
по собі. На зустрічі був присутні журналісти, представники різних громадських
організацій (серед яких й представник найвідомішої правозахисної організації Amnesty International), люди
творчих та робітничих професій. Дівчат
цікавило, що робити, якщо нахаба чіпляється в барі, охоронець не може нічого з
ним зробити, в міліція довго їде на місце події. Хлопців – що робити, якщо
міліціонер на амбітну заяву про знання своїх прав погрожує фізичним
насильством? А журналістів – як довести, що побої на тілі затриманого отримані
саме після затримання, а не до цього інциденту? Цілісне враження
від вечору: ніби старі друзі зібралися за чаєм на кухні поговорити про наболіле
J
Сподіваємося, що цікавість аудиторії до фестивалю не вщухне за цей тиждень. І
хоча б для 20 людей він стане яскравішим й наповненим змістом прав людини. Чекаємо на нову
зустріч! | |
|