Всі посміхаються однією мовою? В Грузії так точно - 12 Вересня 2014 - КІПЦ "Європейський клуб"
Вітаю Вас, Гость
Головна » 2014 » Вересень » 12 » Всі посміхаються однією мовою? В Грузії так точно
15:50
Всі посміхаються однією мовою? В Грузії так точно

Приблизно так перекладається назва міжнародного молодіжного обміну Everybody smiles in the same language, який відбувся в Кахетії (Грузія) з 20го по 28ме травня. Що і навіщо це було?.. 25 молодих людей з Грузії, Естонії, Литви та України тиждень спілкувалися на теми культурного розмаїття, стереотипів і їх наслідки, толерантності й створення міжнародного культурного діалогу.

 

Більш детально про заходи, емоції, враження і все-все у відгуках учасників:

Олесь: «Perfect!» — одним словом про обмін (якщо хтось не любить читати довжелезних текстів) А взагалі, оцінюючи міжнародний молодіжний обмін «Everybody smiles in the same language», який відбувся у Грузії, за 10-бальною шкалою я впевнено поставив би всі 20. Нові знайомства, яскраві враження, шалений досвід, дружня атмосфера, смачні національні страви, широкий спектр дискусій, хороша мовна практика, ігри, енерджайзери, гігабайти нових фото — і це ще далеко не весь перелік всього, що можна  отримати під час обміну. На запитання «Що сподобалось найбільше?» відповісти складно, оскільки програма була переповнена цікавими та несподіваними заходами, кожен з яких вартий уваги. Так як в проекті взяли участь представники чотирьох країн (Україна, Грузія, Литва, Естонія) найбільшим плюсом, я вважаю, було занурення в інше культурне середовище. Отримані знання про традиції, культуру, звички та стереотипи тої чи іншої  країни неможливо порівняти з механічно прочитаною статтею в Інтернеті. А після разом  проведеного часу починаєш відчувати ніби знайомий з усіма вже не один рік. Серед найцікавіших заходів — презентації країн, інтеркультурні вечори, обговорення стереотипів, упереджень, толерантності, створення постерів, флешмоб, екскурсії…

Обмін такого типу — ворог буденності, кращий спосіб провітрити душу і мозок. Тож якщо ти не терпиш одноманітність, обожнюєш подорожі та пригоди, спраглий до всього нового, то міжнародний молодіжний обмін — це саме те, що тобі треба!»

Оксана: «Я брала участь в молодіжному обміні вперше, навіть не очікувала, що все буде настільки класно! Грузія країна мальовнича — грузини дуже гостинні й привітні. Під час перебування в цій країні охоплює відчуття свободи.

Програма обміну була насиченою, ми всі дуже швидко познайомилися й здружилися. Було цікаво дізнатися щось нове про культури інших країн: Грузії, Естонії, Литви. Ми ні  хвилинки не нудьгували, розглянули багато питань з теми толерантності, про які думаю навіть зараз - після повернення додому. Ввечері були пісні біля вогнища, танці, інтернаціональний футбол та  волейбол, грали в мафію. А грузинська кухня - незрівняна!

Залишилось багато найкращих вражень, сумую за цією країною та всіма учасниками. Хочу взяти участь в інших молодіжних обмінах. Грузія надихнула!»

Світлана: «У гармонії зі світом – саме так, на мою думку, живуть люди у казковій Грузії. І я безмежно рада, що мені випала можливість переконатись у цьому на власному прикладі!

Молодіжний обмін, що проходив цього року у Кахетії, дав мені зрозуміти, що можна бути щасливим хоча б від того, що є на столі хліб, подарований благодатними землями, та добрі люди, які готові прийняти тебе як рідну доньку, нехай і бачать тебе вперше. Від цієї думки, підкріпленої прекрасними гірськими краєвидами, запальними грузинськими піснями та нечуваною кількістю посмішок, які дарують тобі місцеві, розумієш, що життя – кльова штука! :)

 

Я довго пам’ятатиму хінкалі та хачапурі, вулички Старого Тбілісі, Самебу, «Велику китайську стіну» у Сігнахі і вино з рогу на День незалежності Грузії, і те, як я посміхалась, дивлячись на нічну столицю з найвищої точки міста… Я була невимовно щаслива ті 7 днів, проведених разом з командами Латвії, Естонії та Грузії! Ми були однією великою родиною, не дивлячись на різні мову, культуру й темперамент. У гостях ми почували себе як вдома!

Зараз я впевнена на 100% в одному – це не остання моя подорож до Грузії. І якщо комусь так само захочеться душевного відпочинку, то нам по дорозі)»

Ірина: «Отже, чи сподобався мені YE Evrbd smiles in the same language?

Однозначно так. А тепер по полицях.

Приймаюча організація Colourful House - Назі і Тамар, дівчата, які справді зацікавлені в якісних проектах, обмінах та змінах в житті їхньої рідної Кахетії (як би це пафосно не звучало). Тому щире ставлення до всіх аспектів обміну справило приємне враження і я сподіваюся, що в майбутньому можемо зробити щось разом:)

Локація та житло. В забитому селі Качреті, in the middle of nowhere, де теляток більше за людей. Гуртожиток якогось політеху. Плюс: це справжня Грузія. Мінус: на тиждень ти фактично ізольовані від життя. Ну а найбільший мінус: повна тиша після 00:00. Ми її порушували, звичайно. Лягали спати о 2-й, 4-й, 6-й. Але це з постійними зауваженнями і шиканнями. Інколи звучали фрази типу F*ck this place.

Їжа. Окей, важка на шлунок, бо традиціно грузинська. Мені не вистачало овочів та фруктів. Наступного разу писатиму, що я навіть не вегетаріанка, а веган:)))

Програма. Енерджайзери, тренінги, ігри - все ок. Хочеться відмітити воркшоп зі створення постерів Loesje (+++++) та simultanious game по співжиттю із різними культурами.

Поїздки. Сігнагі - урррра! Це ще одна мрія, що збулася. Гурджаані - більше сиділи в ресторані, ніж гуляли містом. І хоча там фактично нема чого бачити, я скипнула, щоб в самотності побачити життя простих людей. Хотілося більше історичних фактів. Thanks за грузина Zaza, котрий цікавить історією та був фактично замість гіда. Однак не вся група його слухала, тому варто було провести короткий історичний екскурс перед кожною з поїздок.

Тбілісі. Місто моєї сили. Все, що починається надто культурно, як правило, закінчується надто. Тому нічні гонки в багажнику Лексуса - це ідеальне завершення проекту в Грузії.

Ну шось таке. Читати під саундтрек Mgzavrebi та запивати тарунок Натахтарі.

Настрочила різного практичного забула про головне: так, в таких обмінах варто брати участь. Особливо якщо вони проводяться Грузії:)

Хоча б для того, щоб навчитися їсти хінкалі і пити чачу.

Щоб побувати в місті кохання та, можливо, закохатися.

Щоб саме тут здружитися з естонцями і зрозуміти, що стереотип про те, що вони повільні, - ніякий не стереотип.

Щоб грати в баскетбол з литовцями і на власному досвіді побачити, чому саме баскетбол - їхня національна гра. А потім використати ці знання в майбутньому, перегравши їх у футболі! Адже українці у футболі справді сильні!

А ще варто їхати на обміни, щоб почати цінувати свою власну культуру, свої традиції, пісні і танці.

Щоб навчити іноземців танцювати гопак, заставляючи сто разів правильно присідати, аж до крепатури в ногах.

Щоб зібрати більше 100 лайків на селфі з представниками всіх національностей (наче зірки з церемонії вручення Оскару).

Але найбільше на молодіжні обміні варто поїхати хоча б для того, щоб зрозуміти: незважаючи на всі наші відмінності, ми, human beign, всі однакові. І найголовніше в цьому світі - проста любов.

Peace for all»

Once upon a time 20 young, brave and curious people from 4 different countries came together to the Kingdom of Far Far Away to find the answer to a simple question: “Does everybody smile in the same language?”

All these people lived in a beautiful castle surrounded by the vineyards. They played simultaneous games, drew bright paintings, made up mottos and Loesje posters, sang the songs and danced together. But most of the time they were laughing! And everybody seemed so different at first sight! Everybody had their own beauty, energy and light in the smile! But when you take a closer look you’ll notice that...

Smiling equal, funny faces

We are human with no races!

Are you still curious who all these people are? What has brought them together? And why was it so important to answer this question?

Youth Exchange gave the opportunity for groups of young people from Estonia, Lithuania and Ukraine to meet with Georgians in their beautiful country to break the stereotypes about each other. So...

We all learned how to eat khinkali and Adjarian khachapuri.

We visited Sighnaghi, "Love City" in Georgia, and some of us even fell in 

We all became good friends with Estonians and realized that a common stereotype about them isn’t a stereotype at all 

We played basketball with the Lithuanians and after that understood why it is their national sport. 

We danced the Ukrainian dance Gopak and next morning, suffering from pain in the legs, realized why it is a Cossack dance.

And one of the most important things that happened during this YE was the awareness of the real value of our own culture, traditions, songs and dances.

But despite of all our differences, we, human beings, are all the same. We all smile in the same language. Literally.

Переглядів: 577 | Додав: CUPitoshka | Рейтинг: 0.0/0