НОВИЙ САЙТ

Існує іспанське прислів'я, яке стверджує «голод загострює розум», яким можна пояснити великий резонанс і зростання нового руху під назвою "спільне споживання (Collaborative Consumption – CC)" або "економіка обмінів".

9-16 березня 40 молодих людей з Грузії, Італії, Іспанії, Чехії, Франції, України, Вірменії та Азербайджану зібрались в грузинському місті Бакуріані, щоб обговорити проблему економії ресурсів та можливостей спільного їх використання.

Нижче - відгуки про обмін українських учасників:

Марина Шуміліна: «Для мене поїздка у Грузію стала наче ковтом свіжого повітря. Мені вдалося втекти на тиждень від суворих буднів, які кожен день переслідували мене на роботі, навчанні та вдома. Я журналіст, і мауть більше всіх крутилася у каші революційних подій в Україні. Думала що відпочину бодай трохи, бо не витримувала вже негативної інформації. Але у Грузії я зустріла людей, які палко цікавилися тим, що відбувається в Україні. Було приємно, що вони заздрили українцям за те, що ми є волелюблі, міцні духом та сильні. Ми вміємо згуртуватися.. Усі хотіли на цей час мати частку українця..От. Це був ліричний відступ) Насправді для мене це був новий досвід.. і я дещо було вражена щодо розпущеності і бажанню "набухатися" більшості учасників) Дивно, але здавалося що українська команда - справді найкраща команда.. адже ми робили все згідно графіку та планам, викладалися на повну при рощумових штурмах і т.п. Гарний момент про подорож до Боржомі та відвідин школи. Я аж перезахопилася .. дуже сподобалося ділитися досвідом.. Як висновок, я зрозуміла одне, що на подібних зустрічах люди мають властивість одразу відкриватися перед тобою і бути справжніми.. ділитися думками та переживаннями.. Не боятися осуду чи чогось ще.. Тому я відкрила для себе багато життєвих історій і досвіду. Це неоціненно! Тема спільного споживання не була для мене "чужою" але все ж я надихнулася і хочу організувати виставку в університеті, де придбати фото можна буде за бажання, які залишатимуть на стікерах відвідувачі. От)  Дякую за увагу:)»

Сергій Конченко: «По-перше, я вдячний Європейському клубу та всім організаторам міжнародному обміну «The Power of Sharing» - за можливість дізнатися про цей та схожі проекти, знайти друзів різних національностей, та взяти участь у культурному обміні.

Я скористався можливістю проекту і виїхав за два дні до початку проекту та повернувся на два дні після. В ці дні користувався платформою Couchsurfing — отож вже почав збирати враження про спільне споживання в Грузії. Як виявилося, загалом платформа Couchsurfing по країні не дуже розвинена. Але поняття «гість» для грузинів значить багато. Люди гостинні і відкриті, усіляко допомагають. Для них може бути незнайомим та дивним термін «спільне споживання», але сама суть його процвітає в їхній культурі. Взаємодопомога, обмін досвідом та можливостями – це для них просто нормально. Добрий, гостинний та щирий народ Грузії приємно вразив.

Концепція спільного споживання була головною ідеєю проекту.

Кожний день ми дізнавались щось нове, обмінювалися досвідом, закріплювали знання на практиці. Я дізнався нові для мене шляхи спільного споживання. Обов'язково спробую втілити їх в життя.

Учасники в різних країн були різної підготовки та думки про тему проекту - але всі були налаштовані на проект, дуже відкриті для спілкування і роботи в команді.

Організація живої бібліотеки була дуже цікавою та допомогла ще більше об’єднати колектив.

Встановлювали в'язок з місцевими жителями — було 2 квести де ми намагалися потоваришувати з жителями Бакуріані: допомагали їм, розповідали про спільне споживання, та пробували з ними зробити щось спільно.

Сподобалося проведення ярмарку в Боржомі  «365 способів купити без грошей».  Біля 200 речей було куплено за 1,5 години. На цьому розпродажі не було похмурих облич.

Культурні вечори країн - чудова ідея — і вони були прикрасою і родзинкою проекту.

Радість і вдячність — за те що існують проекти,  де молодь має можливість відкрити світ, познайомитись та побачити людей з різних країн в дії.»

Роман Бублик: «Мандрівка наша почалася задовго до початку програми. Ми вирішили провести з користю додаткові дні (по одній добі до і після програми). Тому свій перший день провели в Тбілісі. Не зважаючи на дощик, ми як мокрі курчата весь день гуляли по старій частині міста.

Наступний день ми теж почали з прогулянки і о 12 годині були на місці зустрічі. Проте... Сергійко з дружною запізнилися на 20 хв. І хтось із грузинів спізнився на 40 хвилин. Тому виїхали ми пізніше запланованого. В дорозі в маршрутці номер 2 (ми їхали в 1-й) щось зламалося. Трошки потусили на узбіччі, почекали іншу машинку. МИ поїхали далі. Італійці і вірмени лишилися зі своєю маршруткою.

Перший вечір обіцяв бути гарним — всі дуже радісні й легкі на контакт. Спілкування, знайомство, різні нейм-ігри і розминки на зближення. Наступний день теж видався непоганим. Почалося все з презентації програми (обміну), потім були різні активності що вимагали уваги всіх учасників. І досить нормально було допоки не настав 4-Й день (день нашої відповідальності). У людей мотивація упала (та ще й багато не дуже добре себе почували після попереднього культвечору). Всім було пофіг і з ними було важко впоратися. Півдня до активності в школі пройшли майже ніяк, дуже багато енергії пішло на збори всіх і намагання їх розшевелити. Похід в школу і спілкування з грузинськими дітками все покращив трохи. Але загальний настрій все рівно упав. Після вечері були довгі години очікування культурного вечору. І в цей час замість того щоб спілкуватися багато людей «задротствували» в інтернетах.

Здавалося б кожен день ставав гірше попереднього. Активності ставали якісь не цікаві. Людям стало взагалі по цимбалах. Все скочувалося до не-можу.

Цікаво було провести живу бібліотеку. Але окрім неї в той день нічого цікавого не було.

По моїм відчуттям тих активностей, які було заплановано можна було організувати за 3-4 дні в більш інтенсивному режимі. Все інше віддати на вільний час чи екскурсії чи ще щось.

Прояв світла був на останній день. Коли треба було розробити власний проект для участі в Еразмус+. Ну тут трохи довелося попрацювати і покреативити.

Загалом... корисність програми для мене — поспілкувався англійською (і як виявилося рівень мій один з найкращих був). Поспілкувався з іноземцями. Деякі речі про СС дізнався (ну хоч щось по темі :). Ну і звісно відпочив.

Наостанок позитивним моментом можна назвати виникнення ідеї по можливій програмі. Але тут треба ще попрацювати для отримання результату.»

Олег Бакулін: «Тиждень, якого могло не бути. Можете сміятись – за свої 25 років я ще ні разу не був закордоном. Більше того, знаючи про різні обміні програми та можливості стажування, я відкладав їх на потім. Зараз – сумлінне навчання, віддана робота, а цими забавками я займусь як матиму вільний час. Так я до того ставив. Як до забавок. Самі подумайте. Їдеш в іншу країну, з якимись незнайомими людьми, де ти тільки садиш тратиш гроші та здоров'я, налагоджуючи контакти, та позоришся своїм рівнем англійської.

А потім мені трапилось незрозуміле слово Collaborative Consumption, дрібка вільного часу і шалена думка «А чому б не спробувати?». Моя вам порада: як тільки в голові виникає сумнів «А як же я проживу сам один Бог-зна де та хто-зна з ким?» - одразу женіть його копняками. Проживете, із задоволенням проживете, ще й добавки проситимете. Одного разу вийшовши за межі зони комфорту, ви здивовано зауважите, що світ насправді дуже великий. Більше того – неймовірно цікавий. Мені трапились 40 унікальних людей, деякі з яких за сім днів стали як рідними, а говорити кількома мовами одночасно увійшло в звичку. З розмов і презентацій я дізнався про інші країни більше аніж із підручників по географії, і сам розповів про Україну те, що не показують в новинах. Я зламав собі напевно з десяток стереотипів, і абсолютно про це не жалкую. І найголовніше – це не виявилось ні тратою часу, а ні грошей. Швидше обміном, адже взамін я отримав ті знання, які змусили мене глянути на світ по-новому.

Тиждень минув як один день. Але залишився зв'язок. Сильний емоційний зв'язок за тими людьми, за тими враженнями, за тою обстановкою. Напевно, подібне уже було. Впевнений, подібне ще буде. Але тут і зараз констатую – це кращі спогади останньої п’ятирічки.

Вийдіть із своєї зони комфорту. Світ ззовні просто неймовірний.»

Марта Корень: «Українська команда стала одною з основних ланок цього тренінгового курсу, що відбувся в Грузії. Креативна, ініціативна молодь з 8 країн (Вірменія , Азербайджан , Чехія , Франція , Грузія , Італія , Іспанія і Україна), отримали унікальний шанс поділитися власними ідеями та напрацьовками в сфері Спільного Споживання (СС) та провести незабутній тиждень в чудовому гірськолижному містечку Бакуріані.

Навчальний семиденний курс розкрив творчий потенціал учасників, які готові взяти на себе реалізацію концепції Спільного споживання на практиці , використовуючи різні підходи до її реалізації в своїх країнах. Більш того, ми отримали можливість на власному досвіді показати ефективність даної концепції.

Яскравим прикладом української команди став Майдан, що став еталоном безкорисливості та співпереживання для мільйонів. Кожного дня по 2 представника країн-учасниць проводили навчання, розбавляючи його енерджайзерами, іграми, командними завданнями. Не менш захоплюючими видались традиційні вечірки, де кожен зміг почерпнути частинку культури інших учасників.

Заключною частиною сесій стала практична реалізація концепції Спільного споживання в одній зі шкіл у Бакуріані і на центральній площі міста Боржомі, участь в яких брали всі охочі. Крім реалізації ідеї СС, учасники створили нариси власних міжнаціональних проектів, розробка яких вже зовсім скоро!»