НОВИЙ САЙТ

Однією з найяскравіших подій літа року 2014 можна назвати міжнародний молодіжний обмін «HANDS ON –  ENVIRONMENTAL PROTECTION IN BATUMI» відбувся з 3 по 13 липня в місті Кобулеті, Грузія. Головною метою проекту було – захистити дельту ріки Чорохи близько Батумі від забудови через організацію масового заходу й привернення уваги громадськості й медіа до проблеми забудови унікального місця гніздування птахів.

Більше про все-все-все у відгуках учасників, відео та аудіо-репортажах (http://cpod.co/wp-content/uploads/2014/08/handsonUkr1.mp3):

Віта: «Неймовірна можливість корисно і цікаво провести час. 
У проекті взяли участь 8 країн (по 5 чоловік з кожної). Протягом 10 днів ми розмовляли на екологічні тематики, зокрема і про збереження птахів. Хоча за професією я еколог, але цей проект дав мені можливість дізнатись як вирішують екологічні питання в інших країнах, цікаві методи збереження природи та економне використання сировини. Були цікаво поєднані секції, на яких ми дізнавались нову інформацію. Також круто проводили вечори, було багато людей і вистачало часу для спілкування. Презентації різних країн, поїздки в Батумі, в заповідник, проведення самої акції – все це принесло море задоволення. Якщо вже згадали про море, то і на ньому ми встигали побувати, оскільки жили біля набережної в Кобулеті! Організатори попіклувались не лише про якісне і цікаве наповнення програми, а і про неймовірне дозвілля! Наша команда з України здружилась, незважаючи на те, що всі ми різні і з різних міст. Результатом поїздки було проведення мирної акції в підтримку міграційних птахів і знято відеоролики, запросили телебачення і уряд Грузії почув про існуючу проблему. 
Щиро вдячна «Євроклубу» за таку можливість!!!»

Аня: «Проект «Hands On Environmental Protection in Batumi», що проходив цього липня в Кобулеті, Грузії приніс мені задоволення, радість, купу неймовірних вражень, нових друзів, нові знання і можливість розкритися по-новому. Ось так в одному речення стільки слів, але це справді так.

Проблемою багатьох youth exchanges є те, що організатори часто ставлять перед собою нереальні цілі по завершенню проекту, які в реальному житті досягти неможливо.  Перед самим початком я також вважала, що той результат якого бажають досягти в проекті, він є недосяжним, але як вияснилось наш проект був лише частиною великою кампанії, що все відбувається і розробляється НГО в Батумі. Саме тому, хоча ми і дізналися як розробляти кампанії, як застосовувати їх, ми провели соціальне опитування місцевого населення та туристів для того, щоб розробити та передати інформацію для local government та провели акції action/performance в самому Chorokhi Delta та Batumi. Мені здається, що ми справилися з цими завданнями на 100 %. Так, звичайно, слід зазначити, що не все було так ідеально, як здається, могло бути б і краще, а саме те, що мені здалося найбільшою проблемою була несвідомість (краще звучить ignorance) деяких учасників. Я вважаю, що коли всі учасники пов’язані однією ідею та поринають у творчий процес, кожен з них важливий і виконує роль якогось зв’язуючого механізму, і тому так важливо, щоб кожен брав участь у всьому активно. Організація проекту в цілому та наші неймовірні маленькі подорожі до Mtirala National Park, Batumi, грузинська гостинність, відвертість учасників та дружні відносини, що склалися між нами, все це було просто неймовірно. Кількість учасників дійсно дуже велика з одного боку, але з іншого це надало нам можливість створити щось реально масове, що круто виглядало.

Також велике дякую я хочу сказати за те, що учасникам дозволяли впливати на процес, а саме змінювати програму та вносити щось своє. Так, я змогла провести Oxford Debates, організувати Movie Night та ще запропонувати та провести декілька інших activities. It really really made me happy! Хоча під час проекту я і стала офіційним фотографом та режисером і це зайняло багато мого вільного часу, я все одно рада всьому, рада тим емоціям, тим друзям, тим щирим посмішкам і відвертим розмовам.

Так от, якщо підсумувати, що дав мені цей проект, так це: нові знання, нові друзі, і нові сили для чогось більшого!»

Паша: «Сегодня прилетел. Хочу сказать, что время, проведенное в этом проекте, без преувеличения, одни из лучших дней моей жизни. Я полон тепла и новых знаний, ощущение мира стало шире. Хочу только поблагодарить за эту возможность. Тяжело запихнуть эмоции в слова, но я попытаюсь. Самое большое удовольствие мне доставило общение с иностранцами. Все очень разные, со своими особенностями и взглядами, но при этом понимаешь, что расстояние между людьми не такое уж и большое. Организация проекта просто потрясла меня, настолько все было сделано с умом, что раньше я бы ни за что не поверил, что где то такое бывает) Грузины и грузинская культура – это вообще отдельный разговор. Невероятно теплые и отзывчивые люди. Конечно, лазил там один ханыга по побережью, но погоду не портил)

Было довольно много моментов когда, к примеру, нам говорили: «Пойдем в горы», и я уже настроился идти туда пешком, а тут нам газельки подгоняют. Ясное дело, что и без газелек было бы круто, но забота о людях и вот такие мелкие, но важные моменты удивляли меня на протяжении всего проекта. Очень-очень все понравилось. Меня люди расспрашивают, а я даже не знаю, что плохого сказать можно.

Только вернулся и попытаюсь поделиться впечатлениями. 
Это была моя первая поездка заграницу, и я непередаваемо благодарен судьбе, что для молодежного обмена отобрали именно меня.
Грузия – великолепная страна. Страна, где говорят "Гость от Бога" и считают долгом угостить и обогреть путешественника, где тебе рады в магазинах, даже если ты ничего не покупаешь им всегда интересно узнать как ты, 80% людей, когда слышали откуда я, всегда спрашивали какая ситуация сейчас в Украине. Страна открытых, доброжелательных людей, ценящих свою родину. Страна людей заводящихся с полуслова и с бурной, горячей энергией.

Страна с великолепной природой, грузины говорят, что их земля была предназначена Богу, но Он отдал ее им. Страна, где малому бизнесу помогает государство, а несколько лет назад можно было оставлять машины на улице открытыми и не переживать о воровстве. Страна, где уважают полицейских. Страна больших перспектив.
Нам есть чему у них поучиться»

Аня. «Це була досить несподівана подорож. Я подала заявку на обмін, але через купу справ зовсім забула про неї. А влітку – бац, і завдяки «Євроклубу» опинилась на березі моря у Грузії. Щодо вражень, то їх дуже багато. Здається, що провела в цій країні не 10 днів, а цілий місяць)))

Що ми робили? – Обговорювали питання екології, робили презентації екологічних проблем, ставили театри, грали в ігри, вели дискусії і, звичайно, відпочивали, купались у морі та  ходили на вечірки.

Такий мікс корисного та приємного. Головне, що дав мені цей проект, це досвід. Адже до «Hands ON» в Грузії я ніколи:

• не лазила вночі через балкон на четвертому поверсі, бо ключі забрали сусідки по кімнаті,
• не брала участі у флешмобах,
• не грала роль пташки,
• не лазила по горах у шльопанцях,
• не споглядала за птахами у професійний бінокль,
• не виконувала чоловічу партію в українському танці,
• не організовувала флешмобну групу з  20 чоловік на англійській мові,
• не потрапляла на екрани грузинського телебачення,
• не куштувала стільки смаколиків з різних країн за один вечір,
• головне, не була в Грузії))

Під час обміну ми вчились знаходити мову з учасниками з інших частин Європи, жити в іншій країні, відстоювати свою позиції, імпровізувати та працювати в команді.

Це величезний досвід, який не отримаєш в ніякій школі, який змінює твою свідомість та уявлення про людей, країни та культуру. А найголовніше – змушує діяти та дає натхнення рухатись вперед»