Вітаю Вас, Гость
Головна » 2013 » Листопад » 14 » 3й день – на нас ображаються, але поки нічого не забороняють
00:13
3й день – на нас ображаються, але поки нічого не забороняють
           Спочатку ми спізнилися на показ, а нам і не подзвонили спитати «Де ви є?». Потім ми намагалися вести дискусію з двома сотнями учнів. А ввечері розмовляли про дітей, сім’ю та форму для льотчиків і не льотчиків. Спокійний третій день третього Мандрівного фестивалю Docudays UA в Кременчуці.
 

Мрії про «пішли вже!» (с)

Фестивальне 13 листопада почалося показом фільму «Мрія» для студентів Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління. Це ліричне творіння Дар’ї Дрюченко було зрозумілішим для аудиторії на відміну від вчорашньої «Ромської мрії». Присутні поділилися власним досвідом відвідування місцевого дитячого притулку, говорили про покликання вчителя, свою активність та гіперзайнятість (про це більше перешіптувалися й натякали). Ми натяк зрозуміли.

«О, диви, коза!»

Напевно ніколи в нас не було такої великої аудиторії глядачів за всі 3 роки Мандрівного фестивалю Docudays UA в Кременчуці. 200 студентів вищого професійного училища № 7 зігнали на перегляд фільму «Край електросміття». Й цілих 20 хвилин майбутні електромонтери, верстатники, муляри (хтозна, які спеціальності вони представляли, їх було реально багато) обговорювали сміття, техніку роботи молотком героїв фільму, техніку відкритого спалювання дротів, кіз, зебу (зебу – порода горбатої рогатої худоби; показана у фільмі. Інформація від нашого експерта біолога-еколога Сергія Дігтяря – авт.), намагалися впізнати якісь бренди, логотипи яких бачили на техніці. Обговорення після фільму велося важко, вирішили не тортурувати дітей і відпустили на волю.

Про дитинство, заміжжя, шкільну форму та спротив маразму

Увечері цього дня, коли чимало молодих людей уболівали за «Студента року»,  ми дивилися зворушливий і місцями непростий литовський фільм «Розмови на серйозні теми», де діти та підлітки переповідають свої сни та мрії, міркують про  кохання та віру, діляться історіями про власне життя (тут були і розлуки з мамою, і розлучення батьків, і жебракування на вулиці у поєднанні з читанням Кастанеди, і знущання однокласників зі сліпої дівчинки).

Дитяча відвертість на екрані спонукала й нашу аудиторію до відвертості. Почавшись із того, що діти мають цілком «доросле» розуміння життя та прагнуть спілкування з тими, хто щиро в ньому зацікавлений, розмова торкнулася ставлення суспільства до розлучень та створення сім’ї, а потім якось непомітно перейшла до обговорення порядків у навчальних закладах. Згадували, як у одній зі шкіл учнів переконували, що позитивні якості характеру виховує форма саме зеленого кольору; намагалися запам’ятати, яке поєднання сорочки, краватки та кітеля є правильним для студентів льотного коледжу в різних ситуаціях; почули історію, як запозичений з фільму плювок під ноги старшокласника-гопника допоміг маленькій школярці врятувати однокласників від рекету та завоювати прихильність учительки. Врешті , поділилися успішним досвідом подолання безглуздих правил методом доведення до абсурду.

Вечір вийшов на диво приємним. Сподіваємося, що завтрашній день буде не гіршим.

* * *

Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини в Кременчуці реалізується Кременчуцьким інформаційно-просвітницьким центром «Європейський Клуб» спільно з Управлінням культури і туризму виконкому Кременчуцької міської ради, ТРК «Візит» та Центральною бібліотекою для дітей ім. І.Ф. Торубари.

 

Переглядів: 454 | Додав: CUPitoshka | Рейтинг: 0.0/0